Нормативно-правова база

СХВАЛЕНО                                                                                     ЗАТВЕРДЖЕНО

засідання педагогічної ради ЗНВК                                                       Директор ЗНВК                                                                                                 __________ Н.С.Денисюк
Протокол № 2 від 31.10.2019 р.                                 Наказ № ___ від ___________


ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІ
ТИ
 В СЕСТРИНІВСЬКОМУ  ЗНВК І-ІІІ СТУПЕНІВ

«ШКОЛА-ДИТЯЧИЙ САДОК»

ІМЕНІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО




СЕСТРИНІВКА - 2019

 

 

 

 


ЗМІСТ


1. Загальні положення.
2. Стратегія  та процедури забезпечення якості освіти.
3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників.
6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
7. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
8. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
9. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

І. Загальні положення



1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» імені Михайла Грушевського (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:
 Положення – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.    
 Стратегія - довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.      
Механізм – комплексний процес, спосіб організації.       
Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);   
Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.
Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось. 
Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;       
Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;
Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;     
Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;        
Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання;       
1.3. Колегіальним органом управління Сестринівського ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» імені Михайла Грушевського, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.        
1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:      
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;      
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;      
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;        
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;       
-  критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; 
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;       
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.  


2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в Сестринівському ЗНВК     І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок»  базується на наступних принципах:      

-          принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

-          принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу; 

-          принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

-          принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

-          відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

-          відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

-          системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу; - здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти;

-          готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

-           відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.    

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:    

-           удосконалення планування освітньої діяльності;   

-          підвищення якості знань здобувачів освіти;   

-          посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-           забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;   

-          розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;     

-          забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;  

-          створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.       

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:    

-          якість освіти;     

-          рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;      

-          якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.


Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Сестринівському ЗНК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

-          планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

-          організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

-           контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

-           коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).    
       

 Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:     

-          Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;     

-          Контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання

-          Контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.     

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Сестринівському ЗНВК     І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» є:  

1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.        
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.    
3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.  
4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.    

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Сестринівському ЗНВК     І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок»:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;  
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.   

 

 

3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

 

Система забезпечення академічної доброчесності в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».    


Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:     

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;        
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;   
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;      
- об’єктивне оцінювання результатів навчання.      

 

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:  
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;  
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;        

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;        
- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).       

Порушенням академічної доброчесності в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» вважається:    
- академічний плагіат;

- самоплагіат;

- фабрикація;
- списування;
- обман;
- хабарництво;
- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;      
- необ’єктивне оцінювання; 
- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» включають:
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;      
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;
– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;   
– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;   
– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

 

Виявлення порушень академічної доброчесності в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» здійснюється наступним чином.    
Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора школи. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти).      
До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника.       
Термін повноважень Комісії – 1 рік.     
Комісія звітує про свою роботу раз на рік.

        
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:     
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;        
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;       
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.


4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

 

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:
- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;  
- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН  молодьспорт від 13.04.2011 року № 329. 

 

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного 10 підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційнокомунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

 - навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які 11 виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання; - виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою. Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

 Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

 Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

 Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255).      

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову  атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.      

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою та календарно-тематичнимми планами вчителів.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

 Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

 Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та якості освіти.

 З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Тематичне опитування на кафедрі іноземних мов проводиться у різних формах (тестування, усне та письмове опитування, захист проектів, дебати, рольові ігри, конференції). У І семестрі проводиться зріз знань з граматики за минулий рік та зріз знань з аудіювання та читання., про що видаються відповідні накази у порівнянні з минулим роком. В кінці І та ІІ семестрів проводяться 4 види контролю на всіх паралелях 3-11 класів (читання, аудіювання, письмо та говоріння), про що наявні відповідні записи в журналах.

Процедура та вимоги до поточного та підсумкового контролю відповідають орієнтовним вимогам до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

 

 

5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників Сестринівського ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» є:
- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;  
- освітній рівень педагогічних працівників;    
- результати атестації;
- систематичність підвищення кваліфікації;    
- наявність педагогічних звань, почесних нагород; 
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
- участь в експериментальній діяльності;        
- результати освітньої діяльності;
- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
- показник плинності кадрів.        
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів Сестринівського ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок»  шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.       
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту".        Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Воно  здійснюється за такими видами:  
- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;    
- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.        
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.   
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.       

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної  атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

 


Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

 

 

6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти



Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності  в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи.        
Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.  
Управління процесом забезпечення якості освіти в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.   
Процедура управління процесом забезпечення якості освіти в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок»  включає:     
- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;    
- призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;    
- навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;       
- формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
- формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);
- визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;  
- розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);       
- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;       
- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.
Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» є директор,  заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи, педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу освіти.  
З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:        
▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (заступник директора , координатор програм, керівник методоб’єднання);      
▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;  
▪ розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.  
Критерії ефективності управлінської діяльності в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:  
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до  якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);   
- оптимальність та дієвість управлінських рішень; 
- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);    
- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання; 
- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.  


7. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.    
Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.
Освітній процес здійснюється у 7 кабінетах, 4 класних кімнатах, 1 майстерні, спортивному залі.       
У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів.   
Сестринівський ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» має доступ до мережі Інтернет,  електронну пошту sestrschool@gmail.com.       



8. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

У  Сестринівському  ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.
При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.    
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео  аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.        
У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:   
- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;           
- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації ;      
- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками;   
Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації Сестринівського ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в   Сестринівський ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» функціонує офіційний сайт закладу.    Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».
На офіційному сайті розміщуються:      
- статут закладу освіти;        
- ліцензія на провадження освітньої діяльності;      
- структура та органи управління закладу освіти;  
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;      
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
- мова освітнього процесу;  
- наявність вакантних посад;
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;       
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу освіти;   
- правила прийому до закладу освіти;  
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).       



9. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Сестринівський ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем : 
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;    
- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами..
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).      
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.    
Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.     
Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти.       
Забезпечується урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.    
Здобувачі освіти мають  вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.
Дизайн школи в основному  враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача. 
Наявність необхідного розміру і простору:   
- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;       
- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
- можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.
У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:
1.Затишні, ошатні класні кімнати на першому поверсі.   
2.Внутрішні туалети на першому поверсі.              
3.Роздягальня в класній кімнаті.  
4. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.   
5. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супровіду дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога.      


Нормативна база:     
- Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017; - Закон України «Про загальну середню освіту»;   
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;
- стандарти загальної середньої освіти; 
- Статут закладу загальної середньої освіти.