Нормативно-правова база

НАКАЗ

29.12.2018                                     Сестринівка                                            №256

 

Про затвердження та введення в дію

Інструкції з діловодства у Сестринівському

ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок»

імені Михайла Грушевського

 

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  від                        25 червня 2018 року № 676  «Про затвердження  Інструкції з діловодства у закладах  загальної середньої освіти», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за №1028/3248, з метою дотримання вимог щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами  в закладі освіти, посилення персональної відповідальності працівників,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію з діловодства у Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів  «Школа-дитячий садок» імені М. Грушевського ( додаток № 1), розроблену на основі Інструкції з діловодства у закладах  загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 25 червня 2018 року № 676.

 

2. Ввести в дію Інструкцію з діловодства у Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» імені М.Грушевського з 02.01.2019 року.

 

3.Призначити відповідальною за ведення ділової документації  у закладі заступника директора з навчально-виховної роботи  Баюк О.І.

3.1.Відповідальній за ведення ділової документації Баюк О.І.:

3.2.Ознайомлювати прийнятих на роботу педагогічних працівників закладу освіти  з Інструкцією з ведення ділової  документації у Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок», затвердженої наказом директора закладу № 256 від 29.12.2018 р.

 

4.Контроль  за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

Директор ЗНВК                                   Н.С.Денисюк

 

З наказом ознайомлена                             О.І.Баюк

                                                                                   Додаток № 1

                                                                до наказу № 256 від 29.12.2018 р.

 

Інструкція з діловодства

в Сестринівському загальноосвітньому навчально-виховному комплексі

І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» імені Михайла Грушевського Козятинської районної ради Вінницької області

 

I. Загальні положення

 

1. Ця Інструкція встановлює загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами в Сестринівському загальноосвітньому навчально-виховному комплексі І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» імені Михайла Грушевського Козятинської районної ради Вінницької області. ( далі – Сестринівський ЗНВК).

2. Дотримання вимог щодо порядку ведення документування, встановлених цією Інструкцією, є обов'язковим для всіх працівників Сестринівського ЗНВК.

3. Дана Інструкція розроблена на відповідно до Інструкції з діловодства у закладах  загальної середньої освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України 25 червня 2018 року № 676 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України11 вересня 2018 р. за № 1028/32480.

 

4. Організація діловодства і контроль за своєчасним розглядом та проходженням документів у Сестринівському ЗНВК здійснюються відповідальною особою , яка  призначається  керівником закладу.

5. Створення електронних документів здійснюється відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року № 1886/5 "Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 року за № 1421/26198.

Сестринівський ЗНВК може створювати документи тимчасового (до 10 років включно) строку зберігання лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення з урахуванням вимог законодавства України та цієї Інструкції.

6. Порядок організації діловодства за зверненнями громадян, запитами на публічну інформацію визначається Законами України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації".

7. У Сестринівському ЗНВК діловодство здійснюється державною мовою. Документи складаються державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні. Документи, які надсилаються іноземним адресатам, оформлюються українською мовою, або мовою держави-адресата, або однією з мов міжнародного спілкування.

8. Строки зберігання документів, що створюються під час діяльності Сестринівського ЗНВК , визначаються наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5 "Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 (зі змінами).

II. Загальні вимоги до створення, оформлення

та документування управлінської інформації

 

1. Документування управлінської інформації Сестринівського ЗНВК полягає у створенні документів, що спрямовані на вирішення управлінських рішень.

2. Назва виду документа (наказ, протокол, доповідна записка тощо) має відповідати назвам, передбаченим розділом 3 Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 31 грудня 1998 року № 1024 (зі змінами). Оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування мають відповідати Національному стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ).

3. Організаційно-розпорядчі документи оформлюються на бланках, що виготовляються згідно з вимогами ДСТУ та цієї Інструкції.

У Сестринівському ЗНВК використовуються такі бланки документів:

·         загальний бланк для створення різних видів документів (без зазначення у бланку назви виду документа);

·         бланк листа;

·         бланк наказу.

Вимоги до оформлення документів, що виготовляються за допомогою комп'ютерної техніки, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

4. Посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених законодавством України, статутом Сестринівського ЗНВК , посадовими інструкціями, наказом про розподіл обов'язків між керівником Сестринівського ЗНВК  та його заступниками . Відбитком печатки закладу  засвідчують підпис посадової особи на документах із питань організаційної та фінансово-господарської діяльності за переліком документів, на яких підпис посадової особи засвідчується відбитком печатки закладу, наведеним у додатку 2 до цієї Інструкції. Відбиток печатки ставиться так, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи, або проставляється на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М. П.".

5. Сестринівський ЗНВК може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ньому, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових та інших прав у взаємовідносинах із закладом, а також під час формування особових справ працівників заклад може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії документів про освіту тощо). Відмітка "Копія" проставляється на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа. Копії наказів, інших документів засвідчує  відповідальна особа  за організацію діловодства у Сестринівському ЗНВК.

6. У разі потреби проведення оцінки доцільності створення документа, його обґрунтованості та відповідності законодавству здійснюється погодження документа. Погодження документів може здійснюватись посадовими особами Сестринівського ЗНВК , які відповідно до їх компетенції вирішують питання, порушені в документі (внутрішнє погодження), а також заінтересованими установами (зовнішнє погодження) Погодження документів здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 "Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181 (далі - Правила організації діловодства та архівного зберігання документів). Гриф погодження розміщують нижче реквізиту "Підпис". Він складається зі слова ПОГОДЖЕНО (без лапок), назви посади особи, яка погоджує документ (разом з найменуванням закладу), підпису, ініціалу(ів) і прізвища, дати погодження.

Приклад:

ПОГОДЖЕНО
Директор

Сестринівського ЗНВК 
Підпис Ініціал(и), прізвище
0
2.01.2018

7. Затвердження управлінських документів здійснюється особисто керівником закладу відповідно до його повноважень або розпорядчим документомСестринівського ЗНВК із зазначенням на документі грифа затвердження, оформленого відповідним чином. Порядок затвердження документів здійснюється відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів. Гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок), назви посади, підпису, ініціалу(ів) і прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження.

Приклад:

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор

Сестринівського ЗНВК
Підпис Ініціал(и), прізвище
0
2.01.2019

У разі затвердження документа рішенням колегіального органу гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖЕНО (без лапок), назви, дати і номера документа у називному відмінку.

Приклад:

ЗАТВЕРДЖЕНО
Протокол засідання
педагогічної ради
Сестринівського ЗНВК
0
2.01.2019 № 01

III. Особливі вимоги до складання

деяких видів документів

 

1. Наказ - розпорядчий документ, який видає керівник закладу на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими. Накази видаються з основної діяльності, адміністративно-господарських, кадрових питань закладу, а також руху учнів.  Накази з основної діяльності, адміністративно-господарських, кадрових питань, руху учнів/вихованців підписуються керівником Сестринівського ЗНВК , а за його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, та реєструються в журналах реєстрації наказів. Після підписання наказу зміни до нього вносяться лише шляхом видання нового наказу про внесення змін. Наказ оформлюється на бланку наказу закладу. Зміст наказу стисло викладається в заголовку, який починається з прийменника "Про" та складається за допомогою віддієслівного іменника ("Про затвердження...", "Про створення...") або іменника ("Про підсумки..."). Текст наказу з основної діяльності, адміністративно-господарських питань та руху учнів/вихованців складається з двох частин - констатуючої (преамбули) і розпорядчої.

У констатуючій частині зазначається підстава, обґрунтування або мета видання наказу. Розпорядча частина наказу починається із слова "НАКАЗУЮ", яке друкується з нового рядка великими літерами без відступу від лівого поля і лапок, після чого ставиться двокрапка. Якщо наказ видається на підставі іншого розпорядчого документа, у констатуючій частині зазначаються назва виду цього документа, його автор, дата, номер та заголовок. Накази нумеруються в порядку їх видання в межах календарного року; накази з основної діяльності, руху учнів/вихованців, адміністративно-господарських, кадрових питань мають окрему порядкову нумерацію. З метою розрізнення груп наказів до реєстраційного індексу наказу через дефіс додається літерна відмітка, наприклад:

·         накази з адміністративно-господарських питань - № 2-г;

·         накази з кадрових питань – № 2-к;

·         накази про надання щорічних основних відпусток та відпусток у зв'язку з навчанням працівників - № 2-в;

·         накази з руху учнів/вихованців – № 2-у.

2. Протокол - документ, у якому фіксується перебіг ведення засідань, ухвалення рішень дорадчими та колегіальними органами, комісіями тощо. Протоколи засідань педагогічних рад, інших дорадчих та колегіальних органів складаються в стислій формі. У протоколі, складеному в стислій формі, фіксуються лише прийняті рішення без деталізації перебігу обговорення питання. У разі потреби за рішенням загальних зборів (конференції) колективу протоколи загальних зборів (конференції) колективу можуть складатися у повній формі.

Нумерація протоколів засідань педагогічної ради ведеться в межах навчального року, протоколів виборних органів - у межах їх повноважень. Нумерація протоколів ведеться окремо за кожною групою протоколів засідань відповідного колегіального органу.

3. Датою протоколу є дата проведення засідання.

Заголовок до тексту протоколу має відображати вид засідання (нарада, збори, конференція тощо) або колегіальної діяльності (комісія, рада, збори, робоча група тощо) і включати назву виду документа. Текст протоколу складається зі вступної та основної частин. У вступній частині протоколу зазначаються прізвища та ініціали голови або головуючого на засіданні, зборах тощо, секретаря, запрошених, а також присутніх осіб. У разі потреби за рішенням відповідного органу у списку присутніх зазначаються посади запрошених осіб та найменування установ. Якщо кількість присутніх перевищує 15 осіб, зазначається їх загальна кількість з посиланням на список, що додається до протоколу.

4. Вступна частина містить порядок денний: перелік розглянутих на засіданні питань. Порядок денний подається наприкінці вступної частини.

Слова "Порядок денний" друкуються від межі лівого поля, після них ставиться двокрапка. Кожне питання нумерується арабськими цифрами і друкується з абзацу. Формування питань у порядку денному починається з прийменника "Про".

5. Основна частина протоколу складається з розділів, які мають відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою:

·         для стислої форми протоколів: "СЛУХАЛИ - УХВАЛИЛИ";

·         для повної форми протоколів: "СЛУХАЛИ - ВИСТУПИЛИ - УХВАЛИЛИ".

Після слова "СЛУХАЛИ" з нового рядка зазначаються прізвище та ініціали (ініціал імені) кожного доповідача.

У повній формі протоколу після слова "ВИСТУПИЛИ" фіксуються виступи тих осіб, які взяли участь в обговоренні доповіді (питання порядку денного). Виступи оформлюються в протоколі із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів (ініціалу), імен доповідачів у називному відмінку, викладенням змісту виступу або питання, відповіді на нього.

6. Тексти виступів у протоколі викладаються від третьої особи однини.

Текст або тези доповіді, оформлені як окремі документи, до тексту протоколу не включаються. Після відомостей про доповідача ставиться тире і зазначається "Текст доповіді додається до протоколу".

Після слова "УХВАЛИЛИ" фіксується прийняте рішення з обговорюваного питання порядку денного, яке має включати складові, що відповідають на такі питання: кому, що зробити і в який строк.

У разі якщо приймається рішення про схвалення, погодження, затвердження документа, який обговорювався на засіданні, цей документ додається до протоколу. За наявності інших документів, що розглядалися на засіданні та факт обговорення яких було зафіксовано в тексті протоколу, вони нумеруються арабськими цифрами (наприклад, додаток 1, додаток 2). У відповідних пунктах протоколу проставляються посилання на ці додатки.

Протокол підписує головуючий на засіданні колегіального (дорадчого) органу та секретар (за наявності). Протокол засідань комісій підписують усі члени комісії.

7. Листи складаються з метою обміну інформацією між закладом та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, закладами, установами, організаціями та іншими фізичними і юридичними особами.

Бланки листа мають такі реквізити:

·         найменування засновника  закладу (наприклад, Козятинська районна  рада);

·         повне найменування закладу відповідно до установчих документів;

·         довідкові дані про заклад (поштова адреса, номери телефонів, факсів, рахунків у банку, адресу електронної пошти тощо).

Реквізитами листа є: дата, реєстраційний індекс, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який надається відповідь (за потреби), адресат, заголовок до тексту, текст, відмітка про наявність додатків (за потреби), підпис, відмітка про виконавця. Датою листа є дата його підписання, яка має збігатися із датою реєстрації вихідної кореспонденції. Текст листа викладається від першої особи множини з використанням слів: "просимо повідомити...", "роз'яснюємо, що...".Зазвичай у листі порушується одне питання.

8. Акт - документ, складений групою осіб для засвідчення встановлених фактів або подій. Акти оформлюються за результатами ревізій фінансово-господарської діяльності, під час приймання-передавання справ, списання майна тощо.

Датою акта є дата його складення. Текст акта складається зі вступної та констатуючої частин. У вступній частині зазначаються підстави для складання акта та називаються особи, які склали акт або були присутні при цьому. У констатуючій частині викладаються суть, завдання, характер виконаної роботи, встановлені факти, пропозиції та висновки. Констатуюча частина може оформлюватися у вигляді таблиці. У кінці тексту акта записуються дані про кількість примірників акта та їх місцезнаходження. Акт підписують усі особи, які брали участь у його складанні. Особа, яка має зауваження до змісту акта, підписує його і викладає свою думку на окремому аркуші, який додається до акта.

IV. Реєстрація документів

 

1. Документи в закладі реєструються централізовано незалежно від способу їх створення, одержання чи відтворення. У закладі може застосовуватися автоматизована форма реєстрації документів з використанням спеціальних комп'ютерних програм.

2. Реєстрація документів здійснюється відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.

3. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням інформації та полягає у веденні запису облікових даних про документ, яким фіксується факт створення, відправлення або отримання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу із записом у відповідних журналах (базах автоматизованих систем) реєстрації необхідних відомостей про документ.

4. Реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань педагогічних рад, комісій тощо).

5. Документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.

6. Документи, які надходять до Сестринівського ЗНВК, реєструються в журналі вхідної кореспонденції, ті, що відправляються, - у журналі вихідних документів, внутрішні - у журналі внутрішніх документів, накази - у журналах реєстрації наказів.Перелік документів, що не підлягають реєстрації спеціально призначеною для цього особою, наведено у додатку 3 до цієї Інструкції.

Форму реєстраційного журналу наказів керівника закладу наведено у додатку 4 до цієї Інструкції. Примірні форми реєстраційних журналів вхідних, вихідних, внутрішніх документів наведено у додатках 5 - 7 до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.

7. Документи реєструються за групами залежно від назви виду, автора та змісту. Окремо реєструються:

·         вхідні документи;

·         накази з основної діяльності;

·         накази з руху учнів/вихованців;

·         накази з адміністративно-господарських питань;

·         накази з кадрових питань тривалого зберігання;

·         накази з кадрових питань тимчасового строку зберігання;

·         внутрішні документи (протоколи, довідки, доповідні, пояснювальні записки, заяви працівників тощо);

·         бухгалтерські документи;

·         звернення громадян, у тому числі батьків або законних представників учнів;

·         запити на публічну інформацію.

8. Документи, що передаються електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису, реєструються окремо від інших документів із зазначенням електронної адреси відправника та адресата.

9. Під час реєстрації документа надається умовне позначення - реєстраційний індекс. Складові частини реєстраційного індексу документа (крім звернень громадян) відокремлюються одна від одної правобічною похилою рискою.

10. Для вхідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера та індексу справи, наприклад 89/02-04, де 89 - порядковий номер документа у межах року, 02-04 - індекс справи за номенклатурою справ.

11. У вихідного та внутрішнього (за винятком наказів, протоколів) документа реєстраційний індекс складається із індексу справи за номенклатурою справ та порядкового номера, наприклад 02-04/176, де 02-04 - індекс справи за номенклатурою справ, 176 - порядковий номер документа у межах року.

V. Складання номенклатури справ

 

1. Номенклатура справ - обов'язковий для закладу систематизований перелік назв (заголовків) справ, що формуються із зазначенням строків зберігання справ.

2. Номенклатура справ створюється з метою встановлення в закладі єдиного порядку формування справ, забезпечення їх обліку, оперативного пошуку документів за їх змістом і видом, визначення строків зберігання справ і є основою для складання описів справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, а також для обліку справ тимчасового (до 10 років включно) зберігання.

3. Складання та оформлення номенклатури справ здійснюється відповідно до вимог глави 1 розділу IV Правил організації діловодства та архівного зберігання.

4. Номенклатура справ закладу розробляється відповідальною особою  за організацію діловодства у закладі із залученням фахівців структурних підрозділів закладу .

5. Номенклатура справ ухвалюється експертною комісією (далі - ЕК)Сестринівського ЗНВК , яка створюється відповідно до законодавства.

7Сестринівський ЗНВК погоджує номенклатуру справ з ЕК відділу освіти Козятинської РДА..

8. Номенклатура справ Сестринівського ЗНВК підлягає погодженню з відділом освіти Козятинської РДА  один раз на п'ять років або невідкладно в разі істотних змін у формі власності, структурі, функціях та характері роботи.

9. Погоджену  ЕК відділу освіти Козятинської РДА  номенклатуру справ затверджує керівник закладу.

10. Наприкінці року номенклатура справ закривається підсумковим записом про категорії та кількість справ, заведених у відповідному році.

11. Номенклатура справ щороку (не пізніше 20 грудня) уточнюється, затверджується керівником закладу та вводиться в дію з 01 січня наступного року.

VI. Формування справ, зберігання документів

 

1. Формування справ - групування виконаних документів у справи відповідно до номенклатури справ.

2. Формування справ закладу здійснюється з дотриманням вимог Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.

3. Накази з основної діяльності закладу, адміністративно-господарських, кадрових питань та руху учнів/вихованців групуються в різні справи у хронологічному порядку відповідно до їх видів та строків зберігання.

4. Документи, затверджені наказом керівника закладу, є додатками до нього і групуються разом із цим розпорядчим документом.

5. Листування групується за змістом і кореспондентською ознакою та систематизується в хронологічному порядку: документ-відповідь розміщується за документом-запитом.

6. Алфавітна книга учнів/вихованців, журнали групи подовженого дня, обліку пропущених і замінених уроків, книги обліку та видачі свідоцтв і додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, золотих медалей "За високі досягнення у навчанні" та срібних медалей "За досягнення у навчанні" прошнуровуються, а сторінки нумеруються. На останній сторінці журналу/книги робиться запис про кількість сторінок у журналі/книзі, що підписує керівник Сестринівського ЗНВК . Підпис керівника скріплюється печаткою закладу.

7. У разі потреби за рішенням педагогічної ради у Сестринівському ЗНВК можуть створюватися та вестися інші журнали (журнал практичного психолога, соціального педагога тощо).

VII.Експертиза цінності документів.

 

Порядок підготовки справ до передання для архівного зберігання

1. Експертиза цінності документів та порядок підготовки справ до передання для архівного зберігання здійснюються на підставі Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.

Спеціальні вимоги до експертизи цінності документів та порядку підготовки справ до передання для архівного зберігання закладу передбачені цією Інструкцією

2. Для організації та проведення експертизи цінності документів, що утворилися у діловодстві Сестринівського ЗНВК, та подання результатів експертизи цінності документів на розгляд ЕПК державного архіву (ЕК архівного відділу районної державної адміністрації ) утворюється ЕК Сестринівського ЗНВК . Створення ЕК та організація її роботи здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1004 "Про проведення експертизи цінності документів" та наказу Міністерства юстиції України від 19 червня 2013 року № 1227/5 "Про затвердження Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2013 року за № 1062/23594.

Склад ЕК та положення про неї затверджуються наказом керівника закладу. Головою ЕК призначається один із заступників керівника Сестринівський ЗНВК,  секретарем - особа, відповідальна за документи, що підлягають зберіганню та переданню в архів.

До складу ЕК закладу за їх згодою можуть входити представники архівних установ, органу вищого рівня (відповідного органу управління освітою), методичних центрів, професійних спілок, їх об'єднань.

3. Справи постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання передаються на зберігання особі, відповідальній за архів, за описами, що складаються особами, відповідальними за формування справ з відповідного напряму. Прийняття кожної справи здійснюється у присутності працівника, який передає документи.

4. У кінці кожного примірника опису особа, відповідальна за архів закладу, проставляє підпис щодо прийняття справ з обов'язковим зазначенням кількості (цифрами і словами) переданих справ і зазначає дату.

5. Після прийняття справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань особа, відповідальна за архів закладу, на підставі описів справ, за якими здійснено прийняття документів, за встановленою формою готує річні розділи зведених описів справ:

·         постійного зберігання (у закладі, що є джерелом формування НАФ);

·         тривалого (понад 10 років) зберігання;

·         з кадрових питань.

Особою, відповідальною за архів, складається акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ.

6. Зведений опис справ постійного зберігання складається у чотирьох примірниках. Після схвалення ЕПК державного архіву та затвердження керівником закладу один його примірник направляється державній архівній установі чи архівному відділу міської ради, у зоні комплектування якого перебуває заклад, другий примірник зберігається як недоторканий особою, відповідальною за архів закладу, третій, четвертий - використовуються у закладі для поточного пошуку справ і у разі їх передання на постійне зберігання надходять до відповідної архівної установи.

7. Зведений опис тривалого (понад 10 років) зберігання складається у трьох примірниках. До нього включаються також справи, які за номенклатурою справ мають строк зберігання "до ліквідації закладу". Після схвалення ЕК закладу примірники опису направляються на схвалення ЕК органу управління освітою. Після повернення всіх примірників опису його затверджує керівник закладу. Перший примірник опису зберігається в закладі як недоторканий, другий - є робочим і використовується для поточного пошуку справ, третій може надсилатися для контролю відповідному органу управління освітою.

8. Опис справ з кадрових питань складається у закладі, який:

·         є джерелом формування НАФ - у трьох примірниках;

·         не є джерелом формування НАФ - у двох примірниках.

9. Заголовки справ опису з кадрових питань систематизуються за номінальною ознакою (групування в одну справу документів одного виду) у такій послідовності:

·         накази керівника закладу з кадрових питань;

·         накази керівника закладу з руху учнів/вихованців;

·         облікові документи;

·         списки учнів/вихованців (алфавітна книга учнів/вихованців);

·         журнали реєстрації наказів з кадрових питань;

·         особові справи працівників;

·         контракти, трудові договори;

·         бухгалтерські документи (особові рахунки із заробітної плати, в разі їх відсутності - розрахункові відомості із зарплати);

·         документи про тарифікацію (тарифікаційні відомості (списки));

·         документи про проведення державної атестації;

·         книги обліку і видачі свідоцтв та додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту; атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, золотих медалей "За високі досягнення у навчанні" та срібних медалей "За досягнення у навчанні";

·         документи про нещасні випадки (акти, протоколи, висновки, журнали);

·         журнали реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків;

·         журнали обліку руху трудових книжок та вкладок до них;

·         журнал реєстрації наказів з руху учнів/вихованців;

·         незатребувані особисті документи працівників (трудові книжки).

10. Особові справи працівників  вносяться до опису за роком звільнення працівника і систематизуються за прізвищами звільнених працівників в алфавітному порядку.

11. Зведені описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань та акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ (далі - акт про вилучення для знищення документів), розглядаються ЕК закладу одночасно.

12Описи справ з кадрових питань разом з актами про вилучення для знищення документів після схвалення їх ЕК закладу подає на розгляд ЕК архівного відділу районної державної адміністрації . Описи справ тривалого (понад 10 років) зберігання після схвалення ЕК Сестринівського ЗНВК  подаються на розгляд ЕК відділу освіти Козятинської РДА.

14. Погоджені (схвалені) акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, затверджуються керівником Сестринівського ЗНВК.

15. Після затвердження акта про вилучення для знищення документів заклад має право знищити документи.

16. Керівник Сестринівського ЗНВК зобов'язаний забезпечити збереження документів, а у разі включення закладу до списку юридичних осіб - джерел формування НАФ після закінчення встановлених граничних строків їх зберігання в цьому закладі - забезпечити передання документів для постійного зберігання до відповідної державної архівної установи чи архівного відділу міської ради.

 

 

 

Додаток 1
до Інструкції з діловодства
(пункт 3 розділу II)

ВИМОГИ
до оформлення документів, що виготовляються за допомогою комп'ютерної техніки

1. Для друкування текстів службових документів використовується гарнітура Times New Roman, шрифт - розміром 12 - 14 друкарських пунктів. Дозволяється використовувати шрифт розміром 8 - 12 друкарських пунктів для друкування реквізиту "Прізвище виконавця і номер його телефону", виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа або його реквізитів тощо. Під час друкування заголовків дозволяється використовувати напівжирний шрифт (прямий або курсив).

2. Текст документів на папері формату А4 (210 x 297 міліметрів) рекомендовано друкувати через 1 - 1,5 міжрядкового інтервалу, а формату А5 (210 x 148 міліметрів) - через 1 міжрядковий інтервал.

Документи повинні мати такі поля (міліметрів):

·         30 - ліве;

·         10 - праве;

·         20 - верхнє та нижнє.

Реквізити документа (крім тексту), які складаються з кількох рядків, друкуються через 1 міжрядковий інтервал. Складові частини реквізитів "Адресат", "Гриф затвердження", "Гриф погодження" відокремлюються один від одного через 1,5 міжрядкового інтервалу. Реквізити документа відокремлюються один від одного через 1,5 - 3 міжрядкових інтервали.

3. Назва виду документа друкується великими літерами.

4. Розшифрування підпису в реквізиті "Підпис" друкується на рівні останнього рядка назви посади.

5. Не робиться відступ від межі лівого поля для реквізитів "Дата документа", "Заголовок до тексту документа", "Текст" (без абзаців), "Відмітка про наявність додатків", "Прізвище виконавця і номер його телефону", найменування посади у реквізитах "Підпис" та "Гриф погодження", напису "Згідно з оригіналом", а також слів "СЛУХАЛИ", "ВИСТУПИЛИ", "УХВАЛИЛИ", "НАКАЗУЮ".

6. За наявності кількох грифів затвердження і погодження вони розміщуються на одному рівні вертикальними рядками. Перший гриф - від межі лівого поля, другий - через 104 міліметри від межі лівого поля.

7. Під час оформлення документів на двох і більше сторінках друга та наступні сторінки мають бути пронумеровані. Перша сторінка не нумерується.

8. Тексти документів постійного зберігання друкуються на одному боці аркуша. Документи із строком зберігання до 5 років можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша.

 

                                                                                 Додаток 2
                                                                      до Інструкції з діловодства
                                                                      (пункт 4 розділу II)

 

ПЕРЕЛІК
документів, на яких підпис посадової особи засвідчується відбитком печатки закладу

 

1. Акти (виконання робіт, списання матеріальних цінностей, фінансових перевірок, вилучення документів для знищення, передавання справ тощо).

2. Довідки (про використання бюджетних асигнувань на заробітну плату, нарахування із заробітної плати тощо).

3. Договори (про матеріальну відповідальність, науково-технічне співробітництво, підряди, оренду приміщень, виконання робіт тощо).

4. Документи (довідки, посвідчення тощо), що засвідчують права громадян і юридичних осіб.

5. Доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей.

6. Завдання (на проектування об'єктів, технічних споруд, капітальне будівництво, технічні тощо).

7. Зразки відбитків печаток і підписів працівників, які мають право здійснювати фінансово-господарські операції.

8. Кошторис витрат (на калькуляцію за договором, на капітальне будівництво тощо).

9. Листи гарантійні (на виконання робіт, надання послуг тощо).

10. Описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань.

11. Штатні розписи.

12. Трудові книжки.

 

 

 

 

 

                                                                                   Додаток 3
                                                                              до Інструкції з діловодства
                                                                              (пункт 6 розділу IV)

 

ПЕРЕЛІК
документів, що не підлягають реєстрації спеціально призначеною для цього особою

1. Графіки, наряди, заявки, рознарядки.

2. Зведення та інформація, надіслані до відома.

3. Навчальні плани, освітні програми (копії).

4. Рекламні повідомлення, плакати, програми нарад, конференцій тощо.

5. Норми витрат матеріалів.

6. Вітальні листи і запрошення.

7. Друковані видання (книги, журнали, бюлетені).

8. Місячні, квартальні, піврічні звіти.

9. Форми статистичної звітності.

10. Договори.

                                                                             Додаток 4
                                                                          до Інструкції з діловодства 
                                                                           (пункт 6 розділу IV)

 

Реєстраційний журнал наказів керівника закладу

 

Реєстраційний індекс (номер) наказу

Дата наказу

Заголовок наказу

Прізвище, ініціали працівника, на якого покладений контроль за виконання наказу

Прізвище, ініціали відповідальної особи (відповідальних осіб)

Примітки

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА  

І. Загальні положення

1. Призначення школи та засоби його реалізації

2. Опис моделі випускника школи

3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

4. Навчальний план та його обґрунтування

5. Особливості організації освітнього процесу

6. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу

7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

ІІ. Освітня програма початкової школи

1.      Вступ

2.      Загальний обсяг навчального навантаження

3.      Навчальний план

4.      Перелік навчальних програм

5.      Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

6.      Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

7.      Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

8.      Форми організації освітнього процесу

9.      Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

10.  Очікувані результати навчання за освітніми галузями

 

ІІІ. Освітня програма школи ІІ ступеня

1.      Вступ

2.      Загальний обсяг навчального навантаження

3.      Навчальний план

4.      Перелік навчальних програм

5.      Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

6.      Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

7.      Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

8.      Форми організації освітнього процесу

9.      Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

10.  Очікувані результати навчання за освітніми галузями

 

ІV. Освітня програма школи ІІІ ступеня

1.      Вступ

2.      Загальний обсяг навчального навантаження

3.      Навчальний план

4.      Перелік навчальних програм

5.      Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

6.      Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

7.      Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

8.      Форми організації освітнього процесу

9.      Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

10.  Очікувані результати навчання за освітніми галузям

Розділ 1

Призначення школи та засоби реалізації

 

Сестринівський загальноосвітній навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» імені Михайла Грушевського у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту», Постановами Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-х класів, № 462 від 20.04.2011«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 2-4 класів,  №1392 від 23.11.2011 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» для 5-10 класів, № 24 від 14.01.2004 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» для 11 класу, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів  виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, Статутом ЗНВК.

Головною метою закладу освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями закладу освіти є:

-         забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-         виховання громадянина України;

-         виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

-         формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

-         виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

-         розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

-         реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

-         виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

-         генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

-         створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням школи.

Школа несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

-         безпечні умови освітньої діяльності;

-         дотримання державних стандартів освіти;

-         дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

-         дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства Сестринівський ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» здійснює освітній процес відповідно до рівнів  загальноосвітніх програм  трьох ступенів освіти:

І ступінь - початкова загальна освіта;

ІІ ступінь – базова  загальна освіта;

ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на:

-         формування в учнів сучасної наукової картини світу;

-         виховання працьовитості, любові до природи;

-         розвиток в учнів національної самосвідомості;

-         формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;

-         інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

-         рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

-         виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

-         формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

У Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» створені та функціонують: методичні об’єднання початкових класів, суспільно-гуманітарного та природничого циклів, постійно діючий семінар класних керівників, творча група «Спільна рада», психологічна та соціальна служба.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяє система ІСУО.

Сестринівський ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» - це школа рівних можливостей для всіх; школа в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та діти з особливими освітніми потребами; школа, яка намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто, щоб дитина навчаючись у школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім’ї, дитини.

 

 

 

 

Розділ 2

Опис «моделі» випускника школи

 

Випускник нашої школи – особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення; патріот  - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини; інноватор – здатний змінювати навколишній світ; розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у школі спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей необхідних для успішної життєдіяльності:

-         вільне володіння державною мовою;

-         здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-         математична компетентність;

-         компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

-         інноваційність;

-         екологічна компетентність;

-         інформаційно-комунікаційна компетентність;

-         навчання впродовж життя;

-         громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

-         культурна компетентність;

-         підприємливість і фінансова грамотність;

-         готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.

Усі перелічені компетентності однаково важливі і взаємопов’язані. Кожну з них діти  набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити,  здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.

 

 

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу

 

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі села школа працює над досягненням таких цілей та задач:

-         забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної та середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

-         гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

-         створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

-         формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

-         забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

 

 

 

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

 

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, з конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах відповідного рівня.

 

 

 



 

Клас

Кількість годин на рік

1 клас

805

2 клас

840

3клас

875

4 клас

875

Разом

3395

5 клас

927,5

6 клас

1032,5

7 клас

1085

8 клас

1120

9 клас

1225

Разом

5390

10 клас

1242,5

11 клас

1277,5

Разом

2520

 

Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також наукову методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

 

 

 

Розділ 5

Особливості організації     освітнього процесу

 

ЗНВК працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота і неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість в 1 класах - 35 хвилин, в 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-11 класах – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хвилин, під час яких учні харчуються – 20 хвилин.

Для учнів 2-4 класів за бажанням їхніх батьків, або осіб, які їх замінюють працює група продовженого дня.

Для учнів з особливими освітніми потребами ( двоє дітей з синдромом Дауна) організовано інклюзивне навчання у 2 класі.

Відповідно до Закону України «Про освіту» кожен навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань.

Структура навчального року ( тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюється навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відділом освіти Козятинської районної державної адміністрації. Тривалість канікул протягом         навчального року не повинна становити менше ніж 30 календарних днів.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у ЗНВК проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні  заняття та заходи, що передбачені   окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

Згідно статті 12 р.ІІ Закону України  «Про освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої школи, яка може здійснюватись у різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Навчальна практика та навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів, згідно рішення педагогічної ради проводяться протягом навчального року.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється у відповідності з порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

 

 

 

 

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

На рівні школи розроблена система показників, яка показує ефективність реалізації освітньої програми. А саме:

·        кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання);

·        навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін);

·        матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитацій ним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету);

·        якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників   - 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль);

·        моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці),тематичне – в кінці кожної теми, семестрове –в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна  підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, інтелектуальних випробуваннях – протягом навчального року);

·        продовження навчання ( аналіз вступу у ВНЗ України).

Результати

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

·        оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

·        постійний моніторинг змісту освіти;

·        спостереження за реалізацією освітнього процесу;

·        моніторинг технологій навчання;

·        моніторинг ресурсного потенціалу школи;

·        моніторинг управління ресурсами та процесами;

·        спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;

·        контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

·        розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

 

 

 

 

Розділ 7

Процеси розвитку, виховання і соціалізації школі

 

Виховання учнів у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроку, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу у навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети та змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізним лініями реалізується насамперед через організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

 

Наскрізна

 лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

        Формування  в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішеннітпитань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

        Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.

       Проведення екологічних уроків на відкритому повітрі для учнів початкової школи. Прибирання поблизу та на території школи. Участь  в акції «Годівничка» та в проектах «бути здоровим -модно», «Діти за гуманне ставлення до тварин».

Громадянська відповідальність

       Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

       В рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи. У подальшому учнівський та учительський колективи намагатимуться діяти так, щоб активна участь у житті школи викликала в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – був націлений на формування  порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності.

Здоров’я і безпека

      Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя, формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

      Психологічна служба школи разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів спрямованих на вирішення проблем, пов’язаних з саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей та потреб. Заплановані інтерактивні акції, квести, психологічні практикуми, тренінгові заняття зроблять приємним пошук оптимальних методів вирішення та розв’язування задач, зможуть викликати в учнів чимало емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

      Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо)

       Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. З метою формування економного ставлення до природних ресурсів заплановано збір макулатури.

 

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,   квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди»,урок-дискусія, уроки навчання одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконан роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота в парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями походу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку)за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

 

 

 

 Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її  роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І, ІІ,  ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН України від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407, від 24.11.2017 №1539, від 14.07.2016 № 826, від 29.05.2015 №584.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 для початкової освіти

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти , який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Метою початкової освіти дітей з особливими  освітніми потребами (порушеннями інтелектуального  розвитку) є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних  психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в спеціальних закладах загальної середньої освіти ІІ ступеня.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму  побудовано із врахуванням таких принципів:

-         дитиноцентрованості і природо відповідності;

-         узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-         науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-         наступності і перспективності навчання;

-         взаємозв’язного формування ключових і предметних компетентностей;

-         логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-         можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-         творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-         адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

 

 

 

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей

з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Вільне володіння державною мовою

Передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну у в різних життєвих ситуаціях.

2

Здатність спілкуватися рідною ( у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування.

3

Математична компетентність

Передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі,моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.

4

Компетентності у галузі природничих наук,  техніки і технологій

Передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження і дослідження.

5

Інноваційність

Передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентністого підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.

6

Економічна компетентність

Передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства.

7

Інформаційно-комунікативна компетентність

Передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікативної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.

8

Навчання впродовж життя

Передбачає опанування уміннями і навичками. Необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей ат способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі.

9

Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії , справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомлення рівних прав і можливостей

Передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя.

10

Культурна компетентність

Передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтва) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості.

11

Підприємливість та фінансова грамотність

Передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння:

-         читання з розумінням;

-         уміння висловлювати власну думку усно і письмово;

-         критичне та системне мислення;

-         творчість та ініціативність;

-         здатність логічно обґрунтовувати позицію;

-         уміння конструктивно керувати емоціями;

-         оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми;

-         співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей; спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Предметні компетентності для дітей з ООП мають диференційований характер. Зміст навчання для них добирається індивідуально, у відповідності до їх пізнавальних можливостей. Спільними для всіх ключових компетентностей  є такі вміння: спікуватися, взаємодіяти та співпрацювати з дорослими та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями та регулювати власну поведінку.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюється на суб’єкт-суб’єктивних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і само оцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекція.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному формувальному оцінюванню, у 3-4 класах – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП (порушенням інтелектуального розвитку) здійснюється на суб’єкт-об’єктивних засадах, що передбачає систематичне відстеження  їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Це означає, що контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного учня у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Навчальні досягнення учнів з ООП у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми, запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми, ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчати не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними   очікуваними  результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 

Загальний обсяг навчального навантаження:

 

1 клас

805 годин

2клас

840 годин

3клас

875 годин

4клас

875 годин

 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи І ступеня.

 

 

Навчальний план для початкової школи

 з  навчанням українською мовою

 відповідно таблиці 1 до наказу №268 від 21.03.2018

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень  у класах

1 клас

2 клас

Українська мова

5

5

Іноземна мова (англ.мова)

2

3

Математика

3

3

Я досліджую світ

7

8

Мистецтво

2

2

Фізична культура

3

3

Разом

19+3

21+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

Вивчення української мови

1

1

Всього

23

24

 

Освітні галузі навчального плану для першого і другого класів реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети.

Освітня галузь «мовно-літературна» представлена інтегрованим курсом «Українська мова» і окремим предметом «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математична», «Фізкультурна» реалізуються через окремі предмети – «Математика», «Фізична культура».

Освітня галузь «Природнича, соціальна, здоров’я збережувальна, технологічна, інформативна, громадянська та історична» представлена інтегрованим курсом «Я досліджую світ».

Освітня галузь «Мистецька» реалізовується двома предметами – «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво».

Для учнів 1 і 2 класу за рахунок годин варіативного складника збільшено обсяг часу ( по 1 годині) на вивчення української мови.

Реалізація корекційно-розвиткових занять  у процесі навчання учнів з ООП  полягає в особистісному розвитку школярів, активізації їхньої пізнавальної діяльності та створенні позитивної мотивації до навчання; розвитку мовлення та комунікативної діяльності, сприянні розумовому, моральному, фізичному, соціокультурному та естетичному розвитку особистості; формуванні вміння вчитися.

 

 

 

 

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

відповідно таблиці 1 до наказу МОн України №407 від 20.04.2018

 

№ п/п

Освітні галузі

Навчальний предмет

Кількість годин на тиждень  у класах

3 клас

4 клас

1

 

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7

7

Англійська мова

2

2

2

Математика

Математика

4

4

3

Природознавство

Природознавство

2

2

4

Суспільство-знавство

Я у світі

1

1

5

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

6

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

1

1

7

 

Здоровя і фізична культура

Фізична культура

3

3

Основи здоров’я

1

1

Разом

21+3

21+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

Індивідуальні  заняття

1

1

Всього

25

25

Освітні галузі навчального плану для третього і четвертого класів реалізуються через окремі навчальні предмети.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова».

У третьому і четвертому класах навчальний предмет «Українська мова» реалізується таким чином:

І семестр – 4 години - українська мова,

                   3 години – літературне читанн;

ІІ семестр – 3 години - українська мова,

                   4 години – літературне читання.

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується  предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Основи здоров’я і фізична культура» реалізуються окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання » та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами – «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

 

Розподіл варіативної складової навчального плану для 3-4 класів:

з метою врахування  індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими дітьми в 3-4 класах проводяться індивідуальні заняття.

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Учні 1 та 2 класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою (авт. Р.Б.Шиян), затвердженою наказом  Міністерством освіти і науки України  від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти».

Учні 2 класу, для яких організовано інклюзивне  навчання навчатимуться за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом  Міністерством освіти і науки України  від 02.07.2019 №917 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу  з порушенням інтелектуального розвитку».

Учні 3-4 класів навчатимуться у 2019-2020 навчальному році за Державним стандартом, затвердженим до набрання чинності Закону «Про освіту», також Типовою освітньою  програмою, розробленою на його основі та затвердженою наказом Міністерством освіти і науки України  від 20.04.2018 №407.

 

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організовує в межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання  державних вимог Державного стандарту. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

-         кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-         навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-         матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-         якість проведення навчальних занять;

-         моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

 

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-         оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-         контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми;

-         якістю знань, умінь і навичок, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-         моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-         створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

  

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

школи ІІ ступеня

(базова загальна освіта)

 

Базова загальна освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

Базова середня освіта передбачає поділ      на два цикли 5-6 класи (адаптаційний) і 7-9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей  і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На кожному рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації та суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, обирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного віку, індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоро’я, продовження навчання у профільній школі.

Завдання:

1.     Засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.

2.     Якісне засвоєння іноземної мови – англійської та німецької.

3.     Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальної діяльності, розвиток загальних та індивідуальних здібностей.

4.     Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамках предметів навчального плану.

5.     Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль школи, сім’ї та громадськості.

6.     Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.

 

Освітня програма  школи ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на основі виконання Закону України «Про освіту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405. Програма окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів  навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, коротко вказує відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Освітня програма базової середньої освіти є продовженням освітньої програми початкової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 11-15 років, пов’язаних:

- з переходом від навчальних дій, характерних для початкової школи і здійснюваних тільки  спільно з класом під керівництвом вчителя, до нової внутрішньої позиції учнів – спрямованості на самостійний пізнавальний пошук, постановку навчальних завдань, ініціативу в організації навчального співробітництва;

- із здійсненням  на кожному віковому рівні (11-13 і 14-15 років) якісного перетворення навчальних дій моделювання, контролю та оцінки і проектування власної навчальної діяльності та побудови життєвих планів4

- з формуванням в учня наукового типу мислення, який орієнтує його на загальнокультурні цінності, норми і закономірності взаємодії з навколишнім світом;

- з оволодінням комунікативними засобами і способами організації кооперації і співробітництва; розвитком навчального співробітництва, що реалізується у відносинах учнів з учителем і однолітками;

- зі зміною форми організації навчальної діяльності та навчального співробітництва від класно-урочної до лабораторно-семінарської, лекційно-лабораторної, дослідницької. Перехід учня в основну школу збігається з складною фазою розвитку дитини (11-13 років, 5-7 класи) – початком переходу від дитинства до дорослості, при якому основним і специфічним в особистості підлітка є виникнення і розвиток у нього самосвідомості – уявлення про те, що він вже не дитина, тобто почуття дорослості, а також внутрішньої переорієнтації підлітка з правил і обмежень, пов1язаних з мораллю слухняності, на норму поведінки дорослих. Другий етап підліткового розвитку (14-15 років, 8-9 класи) характеризується рядом наступних психолого-фізіологічних змін:

- стрибкоподібним характером розвитку, появою у підлітка значних суб’єктивних труднощів і переживань;

- прагнення підлітка до спілкування та спільної діяльності з однолітками;

- особливою чутливістю до морально-етичного «кодексу дружби», в якому задані найважливіші норми соціальної поведінки дорослого світу;

- загострення сприйнятливістю до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують у світі дорослих і в їх відносинах;

- складними поведінковими проявами, спричиненими протиріччями  між потребою у визнанні їх дорослими з боку оточуючих і власною невпевненостю в цьому;

- зростанням інформаційних перевантажень, обсягів і способів отримання інформації (ЗМІ, телебачення, інтернет).

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-         дитиноцентрованості і природовідповідності;

-         узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-         науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-         наступності і перспективності навчання;

-         взаємозв’язного формування ключових і предметних компетентностей;

-         логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-         можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-         творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-         адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

 

Загальний обсяг навчального навантаження:

5 клас

927,5 годин

6 клас

1032,5 годин

7 клас

1085 годин

8 клас

1120 годин

9 клас

1225 годин

 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІ ступеня, що складені на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

 

Робочий навчальний план

для 5-7 класів школи ІІ ступеня

Відповідно  таблиці 10 до наказу МОН України №405 від 20.04.2018

 

№ з/п

Освітні галузі

Навчальний предмет

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

1

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

Українська література

2

2

2

Англійська мова

3

2

2

Німецька мова

2

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1

Всесвітня історія

-

1

1

Правознавство

-

-

-

3

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

Мистецтво

-

-

-

4

Математика

Математика

4

4

-

Алгебра

-

-

2

Геометрія

-

-

2

5

Природознавство

Природознавство

2

-

-

Географія

-

2

2

Біологія

-

2

2

Фізика

-

-

2

Хімія

-

-

1,5

6

Технології

Трудове навчання

2

2

1

Інформатика

1

1

1

7

Здоровя і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

Разом

25,5+3

27,5+3

29+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

-

-

-

Всього

28,5

30,5

32

 

 

Робочий навчальний план

для 8-9 класів школи ІІ ступеня

Відповідно  таблиці 1 до наказу МОН України №405 від 20.04.2018

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

8

9

Мови і літератури

Українська мова

2

2

Українська література

2

2

Іноземна мова

 (англ. мова)

3

3

Зарубіжна література

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Основи правознавства

-

1

Мистецтво

 

Музичне мистецтво

-

-

Образотворче мистецтво

-

-

Мистецтво

1

1

Математика

Математика

-

-

Алгебра

2

2

Геометрія

2

2

Природознавство

Природознавство

-

-

Біологія

2

2

Географія

2

1,5

Фізика

2

3

Хімія

2

2

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

Фізична культура

3

3

Разом

28,5+3

30+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

0,5

0,5

Факультативи

0,5

0,5

«Основи захисту Вітчизни»

0,5

0,5

Всього

32

33,5

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних  навчальних програмах для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН  від 07.06.2017 №804 та від 23.10.2017 №1407)

Реалізація освітніх галузей

 

Навчальні плани реалізовують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується  у п’ятому класі через навчальний предмет «Історія України (Вступ до історії)» та у шостому класі через інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія».

Освітня галузь «Мистецтво» в 5-7 класах реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

Варіативна складова у 8-9 класах містить факультатив «Основи захисту Вітчизни» по 0,5 год. у кожному класі.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Досягнення мети та виконання завдань базової середньої освіти забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; що враховувані при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища; окремі предмети; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Формування компетентностей відбувається через постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної  діяльності з практичним спрямуванням, встановлення та реалізацію в освітньому процесі між предметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Форми організації освітнього процесу.Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-         формування компетентностей;

-         розвитку компетентностей;

-         перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-         корекції основних компетентностей;

-         комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, практичні заняття і заняття практикуми, оглядова конференція (для 8-9 класів), оглядова екскурсія.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

1.     Управління якісною  освітньою діяльностю та розвитком школи;

2.     Якість складу педагогічного колективу.

3.     Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

4.     Дитино центричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти.

5.     Академічна культура. Запобігання та виявлення академічного плагіату.

6.     Навчальні ресурси і підтримка учнів. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

7.     Інформаційний менеджмент. Наявність інформаційних систем для ефективного    управління освітнім процесом.

8.     Публічна інформація.

 

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти:

-         якість основних умов освітнього процесу;

-         якість реалізації освітнього процесу;

-         якість результатів освітнього процесу.

 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-     кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-     навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-     матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-     якість проведення навчальних занять;

-     моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-     оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-     контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-     моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-     створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями її оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданнях педагогічної ради школи.

Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і планування індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядаються  як рекомендації до дії , а не присуд.

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

школи ІІІ ступеня

(профільна середня  освіта)

 

Профільна середня  освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який  відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій, і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно    опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідальності вимогам сучасного ринку праці. При цьому реалізується принцип особистісно орієнтованого навчання, створюються найоптимальніші умови для професійного самовизначення та подальшої самореалізації випускників, продовження освіти та початку професійної діяльності.

Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників   у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Профільна школа є інституційною формою реалізації цієї мети.

Основні завдання профільного навчання

·        створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і  професійних інтересів,нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

·        забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію;

·        сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо;

·        здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням;

·        сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно само реалізуватися;

·        продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і  обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.

 

Освітня програма школи  ІІІ ступеня (профільна середня школа)  розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти », на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408. Освітня програма школи окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма повної середньої освіти є продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років. Програма враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов’язана з конструюванням можливих образів майбутнього, проектуванням і плануванням в ньому своєї індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального матеріалу, що передбачає особистісно - компетентісну організацію навчальної діяльності.

До очікуваних результатів засвоєння основної освітньої програми належать:

·        загальні навчальні вміння, навички і способи діяльності;

·        пізнавальна діяльність;

·        інформаційно – комунікативна діяльність;

·        рефлексна діяльність.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-         дитиноцентрованості і природо відповідності;

-         узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-         науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-         наступості і перспективності навчання;

-         взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-         принцип інтегрування навчальних предметів всередині і поза освітніх областей;

-         принцип диференційованого підходу до навчання;

-         логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-         можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-         творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-         адаптації до індивідуальних   особливостей, інтелектуальних  фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей;

-         принцип взаємозв’язку навчальної та пізнавальної діяльності.

 

Загальний обсяг навчального навантаження:

10 клас

1330 годин

11 клас

1330 годин

 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІІ ступеня, що складені на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (таблиця 2)

 

 

Навчальний план

для школи ІІІ ступеня, 10-11 класи

відповідно  таблиці 2 до наказу МОН України №408 від 20.04.2018

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Українська мова

2

2

Українська література

2

2

Іноземна мова (англ. мова)

2

2

Зарубіжна література

1

1

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика

3

3

Астрономія

0

1

Хімія

1,5

2

Фізична культура

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Вибірково-обовязкові предмети

3

3

Інформатика

2

1

Технології

1

2

Разом

27+3

26+3

Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття та консультації

3

3

Додаткові години на окремі  базові предмети

1

-

Вивчення математики

1

-

Факультативні курси

2

3

Крок до ЗНО  (укр. мова)

-

1

Підготовка до ЗНО. Історія України.

1

1

Готуємось до ЗНО  (математика)

1

1

Всього

33

32

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах для учнів  закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10-11 класи), затверджених наказами МОН від 23.10.2017 №1407, від 24.11.2017 №1549.

 

 

Реалізація освітніх галузей

 

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Курс   «Фізика і астрономія» в 10-11 класах реалізується через навчальні предмети «Фізика» за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом В.М.Локтєва  та «Астрономія» за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Я.Я.Яцківа, розподіляючи навчальний час   у такий спосіб:

-         у 10 класі: 3 год. фізика (рівень стандарту)

-         у 11 класі: 3 год. фізика і 1 год. астрономія (рівень стандарту)

У класному журналі  та додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається два предмети: «фізика» і «астрономія». При цьому для державної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у школі учні можуть обирати предмет «фізика».

Розподіл варіативної складової в школі ІІІ ступеня

Розподіл варіативної частини в школі ІІІ ступеня з урахуванням пробільності навчання, яке має на меті забезпечити  більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної частини навчального плану, яка складена з урахуванням профільності навчання:

-         з метою загального розвитку творчих здібностей учнів, підготовки учнів до участі у ЗНО, поглиблення знань з окремих предметів виділено години з варіативної складової на проведення індивідуальних занять та консультацій з цих предметів в 10-11 класах.

Варіативна складова старшої школи містить факультативи у 10 класі «Готуємось до ЗНО»(математика) – 1 год., «Підготовка до ЗНО. Історія України» - 1 год., в 11 класі факультативи «Готуємось до ЗНО»(математика) – 1 год., «Підготовка до ЗНО. Історія України» - 1 год., «Крок до ЗНО»  (українсська мова) - 1 год. та на посилення вивчення математики в 10 класі - 1 год.

Очікувані результати навчання здобувачів  освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання,які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри .

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії . Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття.  Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Оглядова конференція проводиться для учнів 10-11 класів. Коригуючи функцію  виконують оглядові консультації. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей крім уроку  може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-       оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-       контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-       моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-       створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості  знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення тами вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями її оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні , а не присуд.

Портрет випускника середньої школи

 

Випускник – цілісна особистість – усебічно розвинена, здатна до критичнго мислення.

Випускник – патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні    рішення, поважає гідність і права людини.

Випускник – інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

 

 

І. Загальні положення

1. Призначення школи та засоби його реалізації

2. Опис моделі випускника школи

3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

4. Навчальний план та його обґрунтування

5. Особливості організації освітнього процесу

6. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу

7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

ІІ. Освітня програма початкової школи

1.      Вступ

2.      Загальний обсяг навчального навантаження

3.      Навчальний план

4.      Перелік навчальних програм

5.      Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

6.      Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

7.      Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

8.      Форми організації освітнього процесу

9.      Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

10.  Очікувані результати навчання за освітніми галузями

 

ІІІ. Освітня програма школи ІІ ступеня

1.      Вступ

2.      Загальний обсяг навчального навантаження

3.      Навчальний план

4.      Перелік навчальних програм

5.      Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

6.      Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

7.      Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

8.      Форми організації освітнього процесу

9.      Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

10.  Очікувані результати навчання за освітніми галузями

 

ІV. Освітня програма школи ІІІ ступеня

1.      Вступ

2.      Загальний обсяг навчального навантаження

3.      Навчальний план

4.      Перелік навчальних програм

5.      Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

6.      Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

7.      Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

8.      Форми організації освітнього процесу

9.      Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

10.  Очікувані результати навчання за освітніми галузям

Розділ 1

Призначення школи та засоби реалізації

 

Сестринівський загальноосвітній навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» імені Михайла Грушевського у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту», Постановами Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-х класів, № 462 від 20.04.2011«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 2-4 класів,  №1392 від 23.11.2011 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» для 5-10 класів, № 24 від 14.01.2004 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» для 11 класу, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів  виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, Статутом ЗНВК.

Головною метою закладу освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями закладу освіти є:

-         забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-         виховання громадянина України;

-         виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

-         формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

-         виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

-         розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

-         реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

-         виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

-         генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

-         створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням школи.

Школа несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

-         безпечні умови освітньої діяльності;

-         дотримання державних стандартів освіти;

-         дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

-         дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства Сестринівський ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» здійснює освітній процес відповідно до рівнів  загальноосвітніх програм  трьох ступенів освіти:

І ступінь - початкова загальна освіта;

ІІ ступінь – базова  загальна освіта;

ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на:

-         формування в учнів сучасної наукової картини світу;

-         виховання працьовитості, любові до природи;

-         розвиток в учнів національної самосвідомості;

-         формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;

-         інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

-         рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

-         виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

-         формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

У Сестринівському ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» створені та функціонують: методичні об’єднання початкових класів, суспільно-гуманітарного та природничого циклів, постійно діючий семінар класних керівників, творча група «Спільна рада», психологічна та соціальна служба.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяє система ІСУО.

Сестринівський ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» - це школа рівних можливостей для всіх; школа в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та діти з особливими освітніми потребами; школа, яка намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто, щоб дитина навчаючись у школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім’ї, дитини.

 

 

 

 

Розділ 2

Опис «моделі» випускника школи

 

Випускник нашої школи – особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення; патріот  - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини; інноватор – здатний змінювати навколишній світ; розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у школі спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей необхідних для успішної життєдіяльності:

-         вільне володіння державною мовою;

-         здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-         математична компетентність;

-         компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

-         інноваційність;

-         екологічна компетентність;

-         інформаційно-комунікаційна компетентність;

-         навчання впродовж життя;

-         громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

-         культурна компетентність;

-         підприємливість і фінансова грамотність;

-         готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.

Усі перелічені компетентності однаково важливі і взаємопов’язані. Кожну з них діти  набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити,  здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.

 

 

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу

 

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі села школа працює над досягненням таких цілей та задач:

-         забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної та середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

-         гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

-         створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

-         формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

-         забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

 

 

 

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

 

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, з конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах відповідного рівня.

 

 

 



 

Клас

Кількість годин на рік

1 клас

805

2 клас

840

3клас

875

4 клас

875

Разом

3395

5 клас

927,5

6 клас

1032,5

7 клас

1085

8 клас

1120

9 клас

1225

Разом

5390

10 клас

1242,5

11 клас

1277,5

Разом

2520

 

Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також наукову методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

 

 

 

Розділ 5

Особливості організації     освітнього процесу

 

ЗНВК працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота і неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість в 1 класах - 35 хвилин, в 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-11 класах – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хвилин, під час яких учні харчуються – 20 хвилин.

Для учнів 2-4 класів за бажанням їхніх батьків, або осіб, які їх замінюють працює група продовженого дня.

Для учнів з особливими освітніми потребами ( двоє дітей з синдромом Дауна) організовано інклюзивне навчання у 2 класі.

Відповідно до Закону України «Про освіту» кожен навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань.

Структура навчального року ( тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюється навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відділом освіти Козятинської районної державної адміністрації. Тривалість канікул протягом         навчального року не повинна становити менше ніж 30 календарних днів.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у ЗНВК проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні  заняття та заходи, що передбачені   окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

Згідно статті 12 р.ІІ Закону України  «Про освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої школи, яка може здійснюватись у різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Навчальна практика та навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів, згідно рішення педагогічної ради проводяться протягом навчального року.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється у відповідності з порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

 

 

 

 

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

На рівні школи розроблена система показників, яка показує ефективність реалізації освітньої програми. А саме:

·        кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання);

·        навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін);

·        матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитацій ним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету);

·        якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників   - 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль);

·        моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці),тематичне – в кінці кожної теми, семестрове –в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна  підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, інтелектуальних випробуваннях – протягом навчального року);

·        продовження навчання ( аналіз вступу у ВНЗ України).

Результати

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

·        оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

·        постійний моніторинг змісту освіти;

·        спостереження за реалізацією освітнього процесу;

·        моніторинг технологій навчання;

·        моніторинг ресурсного потенціалу школи;

·        моніторинг управління ресурсами та процесами;

·        спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;

·        контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

·        розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

 

 

 

 

Розділ 7

Процеси розвитку, виховання і соціалізації школі

 

Виховання учнів у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроку, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу у навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети та змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізним лініями реалізується насамперед через організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

 

Наскрізна

 лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

        Формування  в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішеннітпитань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

        Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.

       Проведення екологічних уроків на відкритому повітрі для учнів початкової школи. Прибирання поблизу та на території школи. Участь  в акції «Годівничка» та в проектах «бути здоровим -модно», «Діти за гуманне ставлення до тварин».

Громадянська відповідальність

       Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

       В рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи. У подальшому учнівський та учительський колективи намагатимуться діяти так, щоб активна участь у житті школи викликала в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – був націлений на формування  порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності.

Здоров’я і безпека

      Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя, формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

      Психологічна служба школи разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів спрямованих на вирішення проблем, пов’язаних з саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей та потреб. Заплановані інтерактивні акції, квести, психологічні практикуми, тренінгові заняття зроблять приємним пошук оптимальних методів вирішення та розв’язування задач, зможуть викликати в учнів чимало емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

      Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо)

       Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. З метою формування економного ставлення до природних ресурсів заплановано збір макулатури.

 

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,   квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди»,урок-дискусія, уроки навчання одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконан роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота в парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями походу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку)за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

 

 

 

 Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її  роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І, ІІ,  ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН України від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407, від 24.11.2017 №1539, від 14.07.2016 № 826, від 29.05.2015 №584.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 для початкової освіти

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти , який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Метою початкової освіти дітей з особливими  освітніми потребами (порушеннями інтелектуального  розвитку) є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних  психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в спеціальних закладах загальної середньої освіти ІІ ступеня.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму  побудовано із врахуванням таких принципів:

-         дитиноцентрованості і природо відповідності;

-         узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-         науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-         наступності і перспективності навчання;

-         взаємозв’язного формування ключових і предметних компетентностей;

-         логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-         можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-         творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-         адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

 

 

 

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей

з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Вільне володіння державною мовою

Передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну у в різних життєвих ситуаціях.

2

Здатність спілкуватися рідною ( у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування.

3

Математична компетентність

Передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі,моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.

4

Компетентності у галузі природничих наук,  техніки і технологій

Передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження і дослідження.

5

Інноваційність

Передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентністого підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.

6

Економічна компетентність

Передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства.

7

Інформаційно-комунікативна компетентність

Передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікативної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.

8

Навчання впродовж життя

Передбачає опанування уміннями і навичками. Необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей ат способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі.

9

Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії , справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомлення рівних прав і можливостей

Передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя.

10

Культурна компетентність

Передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтва) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості.

11

Підприємливість та фінансова грамотність

Передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння:

-         читання з розумінням;

-         уміння висловлювати власну думку усно і письмово;

-         критичне та системне мислення;

-         творчість та ініціативність;

-         здатність логічно обґрунтовувати позицію;

-         уміння конструктивно керувати емоціями;

-         оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми;

-         співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей; спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Предметні компетентності для дітей з ООП мають диференційований характер. Зміст навчання для них добирається індивідуально, у відповідності до їх пізнавальних можливостей. Спільними для всіх ключових компетентностей  є такі вміння: спікуватися, взаємодіяти та співпрацювати з дорослими та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями та регулювати власну поведінку.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюється на суб’єкт-суб’єктивних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і само оцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекція.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному формувальному оцінюванню, у 3-4 класах – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП (порушенням інтелектуального розвитку) здійснюється на суб’єкт-об’єктивних засадах, що передбачає систематичне відстеження  їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Це означає, що контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного учня у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Навчальні досягнення учнів з ООП у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми, запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми, ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчати не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними   очікуваними  результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 

Загальний обсяг навчального навантаження:

 

1 клас

805 годин

2клас

840 годин

3клас

875 годин

4клас

875 годин

 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи І ступеня.

 

 

Навчальний план для початкової школи

 з  навчанням українською мовою

 відповідно таблиці 1 до наказу №268 від 21.03.2018

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень  у класах

1 клас

2 клас

Українська мова

5

5

Іноземна мова (англ.мова)

2

3

Математика

3

3

Я досліджую світ

7

8

Мистецтво

2

2

Фізична культура

3

3

Разом

19+3

21+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

Вивчення української мови

1

1

Всього

23

24

 

Освітні галузі навчального плану для першого і другого класів реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети.

Освітня галузь «мовно-літературна» представлена інтегрованим курсом «Українська мова» і окремим предметом «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математична», «Фізкультурна» реалізуються через окремі предмети – «Математика», «Фізична культура».

Освітня галузь «Природнича, соціальна, здоров’я збережувальна, технологічна, інформативна, громадянська та історична» представлена інтегрованим курсом «Я досліджую світ».

Освітня галузь «Мистецька» реалізовується двома предметами – «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво».

Для учнів 1 і 2 класу за рахунок годин варіативного складника збільшено обсяг часу ( по 1 годині) на вивчення української мови.

Реалізація корекційно-розвиткових занять  у процесі навчання учнів з ООП  полягає в особистісному розвитку школярів, активізації їхньої пізнавальної діяльності та створенні позитивної мотивації до навчання; розвитку мовлення та комунікативної діяльності, сприянні розумовому, моральному, фізичному, соціокультурному та естетичному розвитку особистості; формуванні вміння вчитися.

 

 

 

 

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

відповідно таблиці 1 до наказу МОн України №407 від 20.04.2018

 

№ п/п

Освітні галузі

Навчальний предмет

Кількість годин на тиждень  у класах

3 клас

4 клас

1

 

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7

7

Англійська мова

2

2

2

Математика

Математика

4

4

3

Природознавство

Природознавство

2

2

4

Суспільство-знавство

Я у світі

1

1

5

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

6

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

1

1

7

 

Здоровя і фізична культура

Фізична культура

3

3

Основи здоров’я

1

1

Разом

21+3

21+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

Індивідуальні  заняття

1

1

Всього

25

25